Вакцина не формує імунітет, а лише збільшує смертність в Ізраїлі — фейк

У мережі поширювали інформацію про зростання смертності від COVID-19 серед вакцинованих в Ізраїлі. Це нібито пов’язано з антитілозалежним посиленням інфекції (ADE, antibody-dependent enhancement), — пише VoxCheck. Схожі твердження уже перевіряли незалежні фактчекери з Reuters.

Фактчекери з'ясували, що смертність від коронавірусу в Ізраїлі дійсно зросла у період з кінця грудня до лютого. Однак зв'язок із вакцинацією недоведений.

https://ms.detector.media/trendi/post/26878/2021-03-18-vaktsyna-ne-formuie-imunitet-a-lyshe-zbilshuie-smertnist-v-izraili-feyk/

ДЖИНСА В ОНЛАЙН-МЕДІА. МОНІТОРИНГОВИЙ ЗВІТ ЗА ПЕРШИЙ КВАРТАЛ 2021 РОКУ

Комерційні матеріали з ознаками замовлення стали переважати над політичною джинсою в онлайн-медіа. 21% матеріалів з ознаками замовлення був спрямований на просування або протидію певним рішенням економічного чи політичного характеру, лобізм чи антилобізм законопроєктів, рішень уряду тощо. На другому місці (17%) – матеріали з ознаками замовлення на користь комерційних компаній, банків і корпорацій. 

Уперше за останні кілька років джинса на користь ОПЗЖ опустилася на третю позицію в рейтингу замовників джинси й перекочувала на новий ресурс – сайт "Страна". 

Такими є результати дослідження ГО "Інститут масової інформації", яке було проведене 1–5 лютого 2021 року в 17 онлайн-медіа, повна вибірка становила понад 20 тисяч новин*.

Стартувала онлайн-школа «Детектора медіа» «Якісний дебют у журналістиці»

10 березня стартував новий навчальний проєкт громадської організації «Детектор медіа»: онлайн-школа для студентів і студенток «Якісний дебют у журналістиці». Проєкт пропонує молодим людям, які прагнуть успіху в журналістиці, але відчувають брак практики, втілити свою мрію — з допомогою тренерів і менторів написати якісний матеріал рівня провідних українських видань.  

Заявки на участь у проєкті подали понад 230 майбутніх журналістів і журналісток з усіх регіонів України. З них організатори дібрали 21 учасника/учасницю. Це люди з Миколаєва, Вінниці, Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Харкова, Кривого Рогу, Запоріжжя, Одеси, Луганщини та Донеччини, які навчаються на медійних спеціальностях.

Викладачі школи — керівник відділу моніторингу і аналітики «Детектора медіа» Отар Довженко, головна редакторка репортажного видання Reporters Марічка Паплаускайте, керівник Центру журналістики Київської школи економіки Андрій Яніцький та інші.

«Менторство є дуже важливою складовою цього проєкту, — коментує керівник школи Отар Довженко. — Лекції і книжки — це те, що студенти, які здобувають журналістську освіту, можуть отримувати в необмеженій кількості — в їхніх вишах, бібліотеках, в інтернеті. Але без особистих консультацій і професійних порад, без виправлення помилок і безпосередньої взаємодії з редактором багатьом із них важко рухатися вперед у журналістиці. Цією школою ми спробуємо їм у цьому допомогти».

Учасники та учасниці зможуть познайомитися з успішними молодими медійниками, які поділяться ноу-хау ефективного та швидкого входження в професію, та послухають лекції про висвітлення найважливіших тем, які слухачі курсу визначили самі. Підсумком курсу повинен стати готовий матеріал, який — за можливості й бажання автора/авторки — організатори сподіваються побачити опублікованим у медіа.

Школа триватиме до травня 2021 року. Автори/авторки кількох найкращих матеріалів отримають запрошення на оплачене стажування в редакції.

Комісія з журналістської етики оприлюднила перший в Україні аналітично-довідковий збірник про саморегуляцію українських медіа.

У виданні узагальнено досвід Комісії з журналістської етики як органу саморегуляції діяльності журналістів і редакцій. Вміщено найважливіші рішення за скаргами, заяви і рекомендації, над якими Комісія працювала протягом 2020 – початку 2021 р., а також приклади успішної медіації під час розгляду скарг, і практичні поради: в яких випадках і як можна подати скаргу на журналістський матеріал. Збірник буде корисним журналістам, керівникам медіа, студентам і викладачам факультетів журналістики, а також для споживачів інформації – читачів, слухачів, глядачів.

«Просто кажучи, саморегуляція – це коли ми, хто працює у журналістиці, домовляємось між собою, що дотримуємось професійних стандартів та етичних принципів, виготовляючи продукт для вас, нашої аудиторії, і самі ж забезпечуємо виконання цих зобов’язань, спостерігаючи за діяльністю одні одних та визначаючи тих і те, хто і що порушує ці принципи й стандарти. І самі ж ухвалюємо і виконуємо рішення, скеровані на запобігання таким порушенням і на виправлення їхніх наслідків», - пояснює Андрій Куликов, журналіст, теле- і радіоведучий, голова Комісії з журналістської етики.

Збірник містить такі розділи:

• Саморегуляція в медіа та роль Кодексу етики українського журналіста
• Про Комісію з журналістської етики: історія створення, склад, напрями роботи
• Чи варто скаржитися, якщо… Контрольні запитання і приклади
• 10 найважливіших рішень та заяв на скарги споживачів інформації
• 5 рекомендацій для створення якісного контенту
• Медіація – ще один ефективний метод саморегуляції
• 3 приклади та 6 ключових тез про медіацію
• Кодекс етики українського журналіста
• Як подати скаргу на журналістський матеріал? Покрокова інструкція

Законопроєкт про медіа стосується захисту журналістів та інформбезпеки - Ткаченко

Законопроєкт «Про медіа» стосується довіри між медіа і владою, а також рівних прав медіа на різних майданчиках, які нині існують.

Про це в ефірі програми «Право на владу» заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, повідомляє Укрінформ.

«Цей законопроєкт, в першу чергу, якраз про довіру між медіа та владою. Цей документ – про розвиток індустрії, тому що він вперше з середини 90-х вводить поняття, які давно вже з нами, зокрема, що таке Інтернет, яким чином мають регулюватися супутникові канали, тощо. Він – про рівні права медіа на різних майданчиках, які сьогодні існують», - поінформував Ткаченко.

Глава МКІП зазначив, що цей документ як Закон «не буде вічним; він – живий організм, і він буде змінюватися наступного дня після того, як буде прийнятий».

«І дуже важливий момент. Він – ще і про захист журналістів, їхніх прав і, що важливо, про інформаційну безпеку», - повідомив Ткаченко.

Зі свого боку народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв зазначив щодо законопроєкту про медіа, відповідаючи на питання щодо цензури телеграм-каналів, що ні про яке цензурування у цьому документі це йдеться, і ніколи не йшлося.

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті зареєстрували доопрацьований законопроєкт про медіа, однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки його не вносили до сесійної зали.

9 березня 2021 року Потураєв уточнив, що філософія законопроєкту “Про медіа”, який готується до винесення на голосування парламенту, залишається незмінною, і передбачає ще міцніший захист українського медійного простору від експансії з боку Росії.

9 березня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що західні партнери підтверджують, що законопроєкт про медіа відповідає викликам сьогодення, і є демократичним.